Медіаексперти розробили 24 рекомендації щодо вдосконалення виборчого законодавства

Під час обговорення одностайно підтримали лише п’ять з них.

21 грудня відбувся круглий стіл «ЗМІ під час виборів: уроки виборчої кампанії та перспективи вдосконалення законів», під час якого медіаексперти  обговорили проект рекомендацій щодо змін до закону про вибори, та закликали до створення міжвідомчої робочої групи при парламентському Комітеті з питань свободи слова та інформації, яка б опікувалася реалізацією внесення змін до законодавства.

Всього було висунуто 24 рекомендації, з яких присутні експерти одностайно підтримали лише п’ять. Серед них була, зокрема, пропозиція Тараса Шевченка, директора Інституту медіа права, про обов’язкове зазначення замовника політичної агітації, як на телебаченні, так і у друкованих ЗМІ. Це має захистити виборців від впливу недобросовісної реклами.

Також експерти підтримали ідею скасувати обмеження щодо максимальної кількості політичної реклами у пресі та надати приватним друкованим засобам масової інформації право на відкрите висловлення власних симпатії та антипатії (однак без прямих закликів голосувати за або проти певних суб’єктів виборчого процесу).

«Якщо дозволити виданням публічно висловлювати свої політичні симпатії, то поняття джинси відімре. Вони зможуть публікувати скільки завгодно подібних матеріалів, але це буде чесно відносно виборців», – прокоментував цю рекомендацію медіаюрист Алі Сафаров.

Ще одна схвалена експертами рекомендація – зобов’язати Центральну виборчу комісію публікувати на власному сайті автобіографії кандидатів. Поштовхом для створення цієї рекомендації стали судові справи журналістів Антоніни і Володимира Торбіч та Сергія Андрушко проти ЦВК, приводом для яких була відмова виборчої комісії надати автобіографії і фотографії деяких кандидатів у депутати. Обґрунтування відмови – конфіденційність даної інформації.

«У законі прямо сказано, що усі документи, які подаються до Центральної виборчої комісії для реєстрації кандидатів, є відкритими. Серед них і автобіографія. Проте, ЦВК на це не зважила. На їхньому сайті вказується лише останнє місце роботи кандидата в депутати, протее немає інформації про його попередній трудовий шлях. Чому? Для виборців ця інформація є важливою. І якщо людина йде в політику, то приховувати її вона не має права», – переконує Тарас Шевченко.

Остання рекомендація – надання друкованої площі усім кандидатам та партіям в однаковому обсязі у спеціальному випуску газети «Голос України» та місцевих виданнях, перелік яких визначається виборчою комісією.

«Всі охочі могли би ознайомитися зі всіма програмами усіх кандидатів, порівняти їх, оцінити, купивши лише один номер газети або взявши його у бібліотеці. Це зручно і практично. Сумніваюся, що хтось купуватиме усі номери «Голосу України», а потім сидітиме з купою газет і копатиметься в них», – зазначила Світлана Остапа, оглядач інтернет-видання «Телекритика».

Серед інших пропозицій, які викликали найбільше дискусій і поки не були узгодженні медіаекспертами, були такі:

• визнання всієї політичної агітації політичною рекламною та встановлення мінімальної тривалості такої реклами не менше, ніж 3 хвилини;
• скасування положення про тимчасове призупинення випуску видання та тимчасове зупинення дії ліцензії як не демократичне;
• зменшення строку заборони оприлюднення даних соціологічних досліджень до 1-5 днів до дня виборів, водночас поширення такої заборони на всі форми розповсюдження, а не лише ЗМІ;
• регламентація кількості часу, яку телеканал може продати одному кандидату або партії.

Ці та інші питання проекту рекомендацій винесені на подальше обговорення і узгодження.

Відеозапис круглого столу можна переглянути тут.