«Опора» оприлюднила звіт про іноземні інформаційні маніпуляції та втручання у політику й вибори

Як зауважили в «Опорі», спрогнозувати характер операцій під час майбутніх виборів в Україні наразі складно. Водночас серед основних напрямів потенційного втручання можуть бути делегітимація виборів та їхніх результатів, дискредитація органів влади, незалежних спостерігачів і громадських організацій, атаки на політичні партії та кандидатів та інші.

Громадянська мережа «Опора» оприлюднила аналітичний звіт «Іноземні інформаційні маніпуляції та втручання (FIMI) у політику і вибори: ознаки, приклади та висновки для України».

За даними звіту Європейської служби зовнішніх дій (EEAS) за 2026 рік, Україна посіла одне з провідних місць за кількістю задокументованих інцидентів FIMI: 112 із 540 випадків, зафіксованих у звіті. Водночас, як зауважили в «Опорі», спрогнозувати характер майбутніх операцій складно через невизначеність щодо завершення війни, строків проведення виборів, кола їхніх учасників і швидкого розвитку інформаційних технологій.

FIMI — це іноземні інформаційні маніпуляції та втручання, за яких іноземні суб’єкти або пов’язані з ними структури використовують маніпулятивну чи оманливу поведінку для впливу на інформаційний простір іншої держави. На відміну від дезінформації, втручання може здійснюватися навіть за допомогою правдивої інформації, якщо її поширення супроводжується приховуванням джерела, штучним підсиленням популярності або іншими маніпулятивними діями.

Для ідентифікації FIMI визначальними є три ознаки: маніпулятивна або прихована поведінка, скоординованість дій і зв’язок з іноземним суб’єктом чи його посередниками. Додатковими індикаторами можуть бути незаконне фінансування, порушення правил платформ, неправдивий контент, погрози, примус і фінансова підтримка учасників інформаційної кампанії.

Водночас, як наголошують дослідники, сам факт критики влади, підтримки певного кандидата або поширення повідомлення, вигідного іноземній державі, не є достатнім доказом. Для обґрунтованої ідентифікації необхідно досліджувати поведінку учасників, координацію дій, можливі приховані зв’язки, фінансування та цілі операції.

«Опора» описала кілька прикладів FIMI, що зафіксували в різних країнах.

Зокрема, в Молдові напередодні парламентських виборів 2025 року фіксували кібератаки на Центральну виборчу комісію та кампанії, спрямовані на підрив довіри до неї. Також поширювалося сфабриковане відео за участю голови виборчого органу, створене за допомогою штучного інтелекту. В іншому випадку погрози вибухами на виборчих дільницях і за кордоном призводили до тимчасового переривання виборчих процедур.

У Німеччині перед виборами до Бундестагу поширювали фальшиві відео про нібито маніпуляції з бюлетенями на шкоду партії AfD. У США під час президентської кампанії 2024 року в межах операції Storm-1516 поширювали сфабриковані звинувачення проти кандидатів Демократичної партії. Окремий напрям втручання становили підроблені сайти, що імітували справжні медіа або ресурси політичних сил, зокрема в межах операції Doppelganger.

Ще одним прикладом є операція Overload, спрямована на перевантаження системи перевірки фактів. Організації та редакції по всій Європі отримували велику кількість запитів щодо перевірки сфабрикованих матеріалів. За наведеними у звіті даними, кампанія охопила понад 800 організацій, а її матеріали спричинили публікацію понад 250 статей із перевіркою фактів або спростуванням. Така тактика може виснажувати ресурси фактчекерів і відволікати їх від інших завдань.

На думку фахівців «Опори», з початком післявоєнного виборчого циклу в Україні слід очікувати не лише нових методів FIMI-операцій, а й масштабування вже зафіксованих. Серед основних напрямів потенційного втручання під час майбутніх виборів в Україні дослідники виділяють:

• делегітимацію виборів та їхніх результатів (твердження про фальсифікації, корупцію, зовнішній контроль або незаконність голосування);
• дискредитацію органів влади та адміністрування виборів (об’єктами атак можуть стати Центральна виборча комісія, суди й правоохоронні органи, для цього можуть використовувати технічні збої, кібератаки або сфабриковані відео, щоб поставити під сумнів спроможність держави забезпечити чесне голосування);
• дискредитацію незалежних спостерігачів і громадських організацій (перекручування звітів, поширення неправдивих звинувачень і створення псевдоспостережних місій для формування хибного уявлення про перебіг виборів);
• атаки на політичні партії та кандидатів (дипфейки, сфабриковані документи, сайти-двійники, компрометувальні матеріали та мережі фальшивих акаунтів);
• втручання, спрямоване безпосередньо на виборців, зокрема військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб, українців за кордоном, національних меншин тощо (залякування, підкуп, поширення персональних даних, маніпулювання інформацією про виборчі права та спроби знизити явку);
• посилення суспільних конфліктів (використання чутливих тем, зокрема мобілізації, корупції, соціальної нерівності, мовної політики, відносин із західними партнерами та післявоєнного відновлення).

У звіті наголошується, що заходи протидії можуть включати юридичну відповідальність, санкційні механізми, реагування платформ на порушення їхніх правил, фактчекінг, спростування неправдивих повідомлень і публічне розкриття джерел фінансування інформаційних кампаній. Важливими є також превентивні заходи: підвищення медіаграмотності, інформування громадян, прозора комунікація державних органів і завчасне пояснення можливих технічних проблем.

Детальніше ознайомитися з висновками та рекомендаціями звіту можна тут.

Читайте також:

• Наступні вибори пройдуть у стрічці соцмереж. Але готуватися до них треба вже зараз
• «Не лише імпорт, а спільне підприємство»: чому Балкани стали майданчиком для іноземних інформаційних маніпуляцій
• ЦВК схвалила концепцію щодо протидії іноземному втручанню в повоєнні вибори

Ілюстрація: «Опора»