Прокремлівські мережі посилили активність перед виборами в Латвії, — De facto
За даними дослідників, прокремлівські ресурси використовують різні способи поширення своїх наративів — від підтримки окремих кандидатів до спроб впливу на штучний інтелект.
Напередодні виборів до Сейму Латвії прокремлівські інформаційні мережі активізували спроби впливу на інформаційний простір країни, просуваючи вигідні їм наративи та агітуючи за окремі політичні сили. Про це повідомив суспільний мовник Латвії LSM з посиланням на розслідування Латвійського телебачення De facto.
Журналісти De facto проаналізували публікації підконтрольних Росії та прокремлівських медіа за місяць до виборів. Так, висловлювання прем’єр-міністра Андріса Кулбергса часто використовують в матеріалах про Латвію, яка нібито через санкції та підтримку України шкодить власній економіці, а позицію міністерки закордонних справ Байби Браже щодо Росії та санкцій переважно висміювали.
Водночас прокремлівські ресурси прихильно цитують політиків, чиї заяви збігаються з кремлівськими наративами. Серед них — лідер партії «Латвія на першому місці» Айнарс Шлесерс та його однопартієць Крістапс Кріштапанс, які виступали проти обмежень транзиту російського зерна.
Окремо прокремлівські ресурси підтримують «Суверенну владу/Об’єднання новолатишів». Зокрема, лідерку списку в Ризі Юлію Степаненко вони представляють як захисницю російськомовних.
Директор EK Strategies Єгор Куроптєв заявив, що мережі InfoDefense, Baltnews та інші ресурси, ймовірно, просувають, цю політичну силу. При цьому це не означає фінансування партії.
Агітацію за «Суверенну владу» також поширюють прокремлівські телеграм-канали. Зокрема, ресурси дезінформаційної мережі InfoDefense поширюють дописи засудженого за діяльність проти держави проросійського діяча Олександра Гапоненка, який з в’язниці закликає голосувати за конкретні списки.
Дослідниця Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій та Лабораторії цифрових досліджень Atlantic Council Ніка Алексєєва зауважила, що прокремлівські канали найчастіше викривляють новини з Латвії.
«Найчастіше вони віддзеркалюють новини, які є важливими, які циркулюють у нашому інформаційному просторі, а далі перекладають їх мовою Кремля, якщо можна так сказати, як для внутрішньої російської аудиторії, так і для аудиторій, які обирають споживати контент російських медіа», — сказала дослідниця.
Центр передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій також помітив спробу вплинути на відповіді штучного інтелекту щодо виборів у Латвії.
За словами заступниці керівника Департаменту стратегічних комунікацій Державної канцелярії Латвії Мадари Апсалоне, Росія використовує метод «отруєння даних», тиражуючи маніпулятивні матеріали російською, щоб вплинути на алгоритми та відповіді ШІ-моделей.
Бюро із захисту Сатверсме SAB наразі оцінює скоординовану та неавтентичну активність як незначну. Служба державної безпеки (VDD) також не виявила прямої та систематичної кампанії Росії для впливу на результати виборів. При цьому, на думку відомства, метою російської пропаганди є посилення невдоволення, політичної апатії та недовіри до демократичних процесів.
Нагадаємо, у червні Центральна виборча комісія (ЦВК) разом з The Ukrainians Media (TUM) та НЗЛ («Новини здорової людини») представили медіапроєкт «Російська гра на чужих виборах» про дезінформацію Росії та інші методи втручання у виборчі процеси. Автори проєкту проаналізували механізми впливу Росії на вибори в Молдові, Румунії та Грузії, а також помилки інших країн, які не варто повторювати Україні.
- Читайте також: Росія відійшла від класичних пропагандистських кампаній до системи гібридної агресії, — політична аналітикиня Лідія Смола
Фото: Flickr
