Росія відійшла від класичних пропагандистських кампаній до системи гібридної агресії, — політична аналітикиня Лідія Смола

Вона розповіла про інструменти, які РФ використовувала, щоб впливати на вибори в ЄС і країнах Східного партнерства.

Останніми роками Росія відійшла від класичних пропагандистських кампаній до системи гібридної агресії. Про це під час експертного обговорення «Російські операції впливу під час виборчих кампаній у країнах ЄС та Східного партнерства у 2024–2025 роках: уроки для України» розповіла професорка Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, докторка політичних наук, політична аналітикиня Лідія Смола.

«Найбільш узагальнений висновок — російські спецслужби радикально розділяють інструментарій, який використовується, залежно від міцності державних інституцій цільової країни і рівня економічного розвитку. Тобто у всіх країнах не використовувалися тотожні інструменти. Головна особливість полягала в гнучкості. Акцент, який нам важливо памʼятати під час майбутніх виборів, — Росія паразитує на реальних внутрішніх проблемах кожної країни. РФ не створювала нових конфліктів: вона моніторила суспільні ситуації, знаходила проблемні точки і їх роздмухувала», — зауважила професорка.

Наступним інструментом, який Росія використовує, щоб впливати на вибори в інших країнах, Смола назвала маскування під національний порядок денний. За її словами, у 2024–2025 роках РФ здебільшого відмовилася від трансляції відкритих проросійських гасел на користь експлуатації внутрішніх страхів.

Ще одним інструментом, за словами професорки, є мультимодальний вплив — одночасне поєднання чотирьох аспектів, серед яких — інформаційний тиск (цифрові маніпуляції), технічний саботаж (DDoS-атаки на виборчу інфраструктуру), польова дестабілізація (штучні мітинги, фейкові мінування виборчих дільниць), фінансовий підкуп (спроба масштабування скупки голосів).

Далі політична аналітикиня виділила перехід від спорадичного використання штучного інтелекту до стратегії його використання. У цьому контексті вона згадала про компанію CopyCop, яку РФ застосувала під час торішніх виборів у Німеччині. Тоді російські спецслужби створили мережу зі щонайменше 94 клонованих сайтів, які мімікрували під реальні німецькі медіа з метою дискредитації урядової коаліції та поширення паніки серед населення.

«Окремо я хотіла б виділити взяття Росією на озброєння інструменту когнітивної війни, що базується на інструментах рефлексивного контролю. Мається на увазі не вплив чи поширення якихось конкретних російських наративів чи навʼязування російської позиції безпосередньо, а підсилення наявних чи потенційних розколів: традиціоналісти проти лібералів, мігранти проти корінного населення. Це спроба змінити те, що ми називаємо сприйняттям світу», — розповіла Лідія Смола.

За її словами, трьома основними стратегіями, які Росія застосовувала під час операцій впливу на вибори в інших країнах і які мали би стати уроком для України, є когнітивний хаос, руйнування суспільного консенсусу, а також можливість паралічу інституцій, які ухвалюють рішення.

«Тут Україна вже виходить із позиції обʼєкта і набуває субʼєктності, тому що в нас є багато центрів і структур, які повʼязані зі спецслужбами, які відстежують ці речі. Відповідні українські структури відзначають досвід цих кампаній. Безумовно, Росія вчиться на своїх помилках. Але якщо порівнювати кампанії, які були до повномасштабного вторгнення, з тими, які Росія проводить у країнах ЄС чи Східного партнерства зараз, то можемо побачити залежність військової потуги від можливостей маніпулятивного чи когнітивного впливу на різні аудиторії», — сказала професорка.

Під час свого виступу Лідія Смола також пояснила різницю між пропагандистськими кампаніями та інформаційно-психологічними спецопераціями (ІПСО).

«Пропаганда — це відкрита, довготривала обробка населення, яка використовує офіційні джерела, медіа. ІПСО — передусім прихована, точкова, попередньо спланована, системна сукупність заходів — інформаційних, психологічних, військово-політичних. Пропаганда не вимагає від нас негайної дії. Вона намагається вплинути на формування того, що називається картиною світу. Вона говорить: “Навколо вороги” або “Подивіться, яка велична наша країна”. ІПСО ж завжди спрямована на певну реакцію. Тобто ці два феномени взаємоповʼязані: пропаганда стає фундаментом для проведення ІПСО, але те, що ми бачимо — не ІПСО, а пропагандистські кампанії», — зазначила аналітикиня.

Нагадаємо, посол України в Угорщині Федір Шандор під час цього ж експертного обговорення висловив думку, що Україні потрібно активно комунікувати з виборцями партії Віктора Орбана «Фідес», щоб протидіяти російським інформаційно-психологічним спецопераціям.

Фото архівне: Український кризовий медіа-центр