Тарас Радь: «Вегетаріанська» демократія часто неспроможна реагувати на виклики війни
На форумі громадянської мережі «Опора» обговорили, чи можна адаптувати виборчі процеси до умов воєнного та повоєнного часу, і чому припинення вогню ще не гарантує безпеки голосування.
Проблеми, які виникли і породжені війною, не можуть бути вирішені довоєнними підходами, а перші повоєнні вибори треба адаптувати до потреб «воюючої демократії», яка здатна себе захищати, але при цьому не перестає бути демократією.
Таку думку під час форуму «Ключові виклики електоральної демократії після великої війни», проведеного Громадянською мережею ОПОРА, висловив військовослужбовець ЗСУ, ексаналітик «Опори» Тарас Радь. Захід відбувся за підтримки уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
«У військових цей скепсис так само присутній, що довоєнна стара, назвемо її “вегетаріанська” демократія, часто неспроможна ефективно, оперативно і превентивно реагувати на виклики війни та безпекові загрози», — зазначив Тарас Рудь під час дискусії «Демократія у війні, або Як нам захистити захисників і самим захиститися від загроз російського втручання», у якій виступив модератором.
Він також запитав аналітикиню Благодійного фонду «Повернись живим» Марію Кучеренко про майбутній виборчий процес і чи варто переглядати уявлення про демократію у відповідності до уявлень воєнної демократії.
Аналітикиня відповіла, що першим викликом є сам концепт повоєнності. Вона наголосила: якщо вибори розглядати як можливі лише за умови режиму припинення вогню, то безпека їх проведення залишається під великим питанням: «Нереально забезпечити безпеку проведення виборів до фінального підсумкового комплексного врегулювання. Припинення вогню врегулюванню абсолютно не дорівнює».
За словами Кучеренко, будь-яке скупчення людей — зокрема на виборчих дільницях — стає потенційною ціллю для Росії. Починаючи з кінця 2022 року, РФ перейшла від суто воєнних до комбінованих методів: поєднання терористичних атак із бойовими діями: «Ще з кінця 22-го року можна констатувати, що від формальної, так званої “СВО” росіяни перейшли до КТО, тобто контртерористичної операції. Росія не змогла досягти своїх цілей суто воєнними методами, і вона перейшла до комбінованих”.
Окремо аналітикиня зупинилась на загрозі російського інформаційного впливу. На її думку, для зміни геополітичного ландшафту Росії не потрібен батальйон — достатньо одного політтехнолога, здатного вигравати вибори для проросійських або популістських кандидатів. Цей інструмент активно використовується по всьому світу.
«Оці інформаційні впливи Російської Федерації будуть мати місце на кожному з етапів підготовки до процесу виборів — починаючи від фреймінгу самого процесу врегулювання і завершуючи безпосередньо впливами на внутрішньополітичний ландшафт. Спецслужби противника філігранно володіють оперативною психологією, щоб використовувати певні настрої, які тим чи іншим чином присутні в суспільстві, присутні у ветеранів та інших груп суспільства, які постраждали від війни в першу чергу», — сказала Марія Кучеренко.
Вона також нагадала, що існуючий рівень безпеки в Україні — не даність, а результат щоденної роботи контррозвідки. Вона закликала громадянське суспільство долучатися до аналізу інформаційних впливів противника та пропонувати свою допомогу силовим структурам.
Нагадаємо, робоча група, яка напрацьовує законодавчі пропозиції щодо повоєнних виборів в Україні, не підтримує проведення електронного голосування, зокрема через портал «Дія».
Ірина Семенюта
