Ольга Коцюруба: «В Росії є люди, основним завданням яких є вплив на вибори»
Експертка громадянської мережі «Опора» каже, що росіяни можуть використати ті самі методи втручання у виборчий процес, що й в Молдові та Угорщині.
Під час виборів у Молдові Росія використовувала всі елементи гібридної війни: фінансування політичних сил, кампанії дезінформації, кіберзагрози тощо.
Про це розповіла старша радниця з правових питань Громадянської мережі «Опора» Ольга Коцюруба під час форуму «Ключові виклики електоральної демократії після великої війни», проведеного Громадянською мережею «Опора». Захід відбувся за підтримки уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Вона також зауважила на масових схемах підкупу: якщо у 2024 році це здійснювалося через відкривання карток у російському банку, то вже у 2025-му весь підкуп пішов через віртуальні активи і криптовалюту.
Однак Молдова, за словами Ольги Коцюруби, — не єдиний приклад. The Washington Post опублікував розслідування щодо виборів в Угорщині, яке Коцюруба назвала «новим виміром» російського втручання.
«Служба зовнішньої розвідки, безпосередньо перебуваючи в Угорщині, планувала так звану операцію Gamechanger — змінити дискурс на виборах в Угорщині для того, щоби зробити такий собі псевдозамах на Орбана, який би змінив повністю дискурс всієї виборчої кампанії на захист інтересів держави, охорону, оборону і Орбана як єдиного можливого захисника у цій ситуації», — каже вона.
Та сама група людей за допомогою штучного інтелекту виготовила дезінформаційне відео щодо однієї з кандидаток, а щодо іншого кандидата — підставні документи про нібито участь у побитті жительки його населеного пункту: «Є люди, у яких фактично основним робочим завданням є вплив на вибори. Вони вміють це робити. Вони приїжджають в країну і буквально самі виготовляють такі документи».
Коцюруба наголосила, що подібне однозначно буде і в Україні: операції такого рівня здійснюються службами розвідки, а їхні матеріали дуже важко розпізнати та оцінити самостійно.
За її словами, на рівні Євросоюзу реакція є, але повільна. У 2022 році було створено спеціальний Комітет з питань іноземного втручання у демократичні процеси, у 2024-му — його другу версію. Нещодавно прийнято резолюцію The European Democracy Shield, а місяць тому запрацював Європейський центр демократичної стійкості. Протягом двох наступних років він має розробити blueprint — інфраструктуру обміну даними та маркування дезінформаційних повідомлень у межах ЄС.
«Треба сказати, що все-таки в Європейського Союзу ще є на це час, а в нас цього часу вже нема», — підсумувала експертка.
Нагадаємо, в рамках цього ж форуму аналітикиня Благодійного фонду «Повернись живим» Марія Кучеренко зауважила, що проведення повоєнних виборів навіть за умови режиму припинення вогню є небезпечним, адже будь-яке скупчення людей стає потенційною ціллю для Росії.
Ірина Семенюта
