Медіа залишаються під потужним впливом своїх власників – моніторинг Ради Європи

Протягом парламентської кампанії на телеканалах простежувалася велика кількість джинси, відсутність збалансованого висвітлення виборчого процесу, медіа продовжують порушувати виборче законодавство. Більшість ЗМІ розділені залежно від політичних уподобань і залишаються під потужним впливом своїх власників, попри різноманітне медіасередовище. Про це 18 липня розповіли представники Коаліції громадських організацій «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи на прес-конференції щодо проміжних результатів незалежного моніторингу висвітлення в медіа дострокових парламентських перегонів в Україні за період з 22 червня по 12 липня 2019 року.

На офіційних Facebook-сторінках кандидатів у депутати протягом парламентської кампанії знизився градус ворожнечі, у порівнянні з президентськими виборами цього року, зазначила Ольга Юркова, медіаекспертка, співзасновниця «StopFake». Десять політичних сил, які лідирують у виборчих рейтингах, та їхні лідери активно використовують соцмережу. Однак у наповненні своїх сторінок, лише декілька партій роблять ставки на кандидатів з партійних списків, більшість транслюють меседжі лідерів та підтримують вже сформовані бренди.

«Найпопулярнішою тематикою постів був перебіг передвиборчої кампанії та критика опонентів, рідше – роз’яснення пунктів виборчої програми або політичного курсу партії», – додала Ольга Юркова.

Медіаекспертка також зазначила, що в онайл-медіа була помітна поява меседжів та наративів, які перегукуються з російською пропагандою: «Протягом парламентської кампанії ці наративи звучали доволі відверто». Російський вплив на вибори та ситуацію в Україні, російський реванш були серед основних інформаційних приводів. Окремі медіа посилалися на російські джерела інформації, використовували тези, характерні для російської пропаганди. Ольга Юркова акцентувала, що це може свідчити про інформаційний вплив Росії.

В ефірах інформаційних каналів також простежується негативна тенденція. Якість новин гірша, ніж під час президентської кампанії. Телеканали продовжують віддавати преференції тій чи іншій політичній силі, інформація про виборчий процес подається незбалансовано, фіксувалася велика кількість джинси, сказала Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

«Телеканали відверто демонструють свої політичні позиції, віддаючи перевагу одним політичним силам та ігноруючи інших, чим порушують право суспільства на отримання збалансованої, об’єктивної інформації про виборчий процес. Окрім того, і надалі частина медіа порушують виборче законодавство в частині оприлюднення соціологічних даних, перш за все, рейтингів партій. Ми фіксували й численні порушення професійних стандартів, наявність політичної джинси», – зазначила Діана Дуцик, медіаекспертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації».

Медіаексперти також моніторили наявність гендерного балансу в медіа. Представленість жінок добре ілюструє відсутність гендерної рівності в політиці, зазначила Єлизавета Кузьменко, координаторка медіамоніторингу. «За даними моніторингу, чоловікам надавалося незіставно більше часу у порівнянні з жінками на загальнонаціональних телеканалах – 90% прайм-часу, тоді як жінкам – лише 10%. Аналогічна тенденція прослідковується й в онлайн-ЗМІ», – сказала Єлизавета Кузьменко.

Голова ГО «Комісія з журналістської етики» Андрій Куликов зазначив: «Спостереження за дотриманням етичних стандартів у журналістиці у виборчий період є важливим насамперед тому, що українки та українці в цей час опиняються під шквалом політичної агітації, ба навіть пропаганди, в якій, на жаль, значну частку складає чорний піар. Роль, яку можуть відіграти ЗМІ за умови професійної роботи якраз і полягає в тому, щоби протиставити пропаганді виклад фактів, а також надати аудиторії доступ до аналізу, здійснюваного в експертному середовищі. Досягнення такого становища і є, певно, кінцевою метою здійснюваного моніторингу».

За період моніторингу з 22 червня по 12 липня 2019 року було виявлено 93 можливих порушення Кодексу етики українського журналіста у ЗМІ, щодо яких здійснювався моніторинг. Ці порушення були передані на розгляд Комісії з журналістської етики для надання оцінки щодо дотримання вимог Кодексу етики українського журналіста у висвітленні дострокових парламентських виборів.

Комісія розглянула порушення та винесла 6 рішень (4 рішення у формі публічного осуду та 2 рішення у формі дружнього попередження) щодо таких медіа, як: телеканали «1+1», «NewsOne», «ICTV», «СТБ» та сайти «Obozrevatel» і «Гордон». Інші скарги перебувають на опрацюванні.

Команда незалежних спеціалістів з моніторингу продовжить проводити кількісний і якісний аналіз медіависвітлення дострокових парламентських перегонів 2019 року в Україні та презентує кінцеві результати 29 серпня 2019 року.

Раніше цього року коаліція провела незалежний моніторинг висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії; відповідні звіти моніторингу українською та англійською мовами, а також методологію моніторингу було розміщено на сайті Комісії з журналістської етики.

Проміжний звіт за результатами незалежного моніторингу висвітлення в медіа парламентської виборчої кампанії в Україні можна завантажити тут.

Моніторинг проводиться коаліцією громадських організацій – «Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проєктів Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні» та «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки.

Фото: Фейсбук-сторінка Медійні проєкти Ради Європи