Найбільше матеріалів з ознаками джинси в пресі та онлайн стосувалися УКРОПу, «Опоблоку» та «Нашого краю» – моніторинг ІМІ

У період передвиборної кампанії до місцевих виборів найбільше матеріалів з ознаками прихованої політичної реклами в друкованих та інтернет-виданнях стосувалися партій УКРОП, «Опозиційний Блок», і «Наш край». Про це свідчить дослідження ГО «Інститут масової інформації», що проводилось у Києві та 10 регіонах країни в з 1 вересня по 22 жовтня.

У кожному з 10 регіонів моніторилися 4 видання (2 друковані та 2 інтернет) щоденно, у період з 1 вересня до 22 жовтня, загалом 40 видань, а також 5 друкованих загальнонаціональних видань («Вести», «Комсомольская правда в Украине», «Сегодня», «Газета по-українськи», «Український тиждень», «Новое время») та 6 онлайн-видань («Ліга», УНІАН, «Обозреватель», LB.ua, «Українська правда», та «Укрінформ»).

За даними ІМІ, в загальноукраїнських друкованих та інтернет-ЗМІ найбільше матеріалів з ознаками прихованої політичної реклами стосувалися мера Києва Віталія Кличка (21% від загальної кількості матеріалів з ознаками замовності), партій УКРОП (15%), «Опозиційний блок» (12%), «Відродження» (9%) і кандидата на посаду мера Києва Геннадія Корбана (5%).

У регіональних друкованих та інтернет–виданнях, які підлягали моніторингу, найбільше матеріалів з ознаками замовності було розміщено на користь партій УКРОП (26%), «Відродження» (15%), «Опозиційний блок» (12%), та «Наш край» (11%).

Основними темами, на яких піарилися партії та кандидати, стали обіцянки «інновацій» і реформ, прихід «нової команди», підтримка місцевих підприємців, ЖКХ, медицина, та ветерани.

Найбільшу кількість матеріалів з ознаками заможності за час моніторингу зафіксовано в Дніпропетровській (934 матеріали), Запорізькій (483), та Миколаївській (160) областях. Зокрема, в Дніпропетровську кількість таких матеріалів зросла майже в п’ять разів, порівняно з парламентською виборчою кампанією 2014 року (201 матеріал у 2014, порівняно з 934 матеріалами у 2015 за той же період); у Запоріжжі – зросла майже у 2,5 раза (203 у 2014, порівняно до 483 у 2015 році).

Найгостріша політична боротьба розгорнулася в Дніпропетровську між кандидатами на посаду дніпропетровського міського голови Борисом Філатовим (УКРОП, 198 матеріалів з ознаками замовності), Олександром Вілкулом («Опозиційний блок», 154 матеріалів), та Максимом Курячим («Блок Петра Порошенка», 77 матеріалів). На другому місці – змагання між кандидатами на посаду мера Запоріжжя – самовисуванцем Володимиром Буряком, якого асоціюють з Рінатом Ахметовим (124 матеріалів з ознаками замовності), діючим мером Запоріжжя Олександром Сіном (40 матеріалів), та кандидатом від БПП Миколою Фроловим (35 матеріалів).

Загальна кількість матеріалів з ознаками замовності, що виявили експерти ІМІ в регіональній пресі за цей період, – 2188, з них з ознаками «чорного піару»— 2% (56 публікацій, для порівняння у 2014 – 5%), матеріалів з ознаками замовлення на користь політичних партій — 48% (1040), матеріалів на користь кандидатів, що балотуються на посади мерів, — 50% (1092).

У рамках моніторингу брались до уваги матеріали рекламного або іміджевого характеру, що спрямовані на отримання політичних дивідендів і розміщені з порушенням закону — тобто, без позначок: «реклама», «на правах реклами», «політична реклама», «політична агітація», «агітація» тощо.

Юристи ІМІ наголошують, що всі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі (абзац 2 ч. 9 ст. 60 ЗУ Про місцеві вибори). «Порушення передбаченого законом порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням друкованих, електронних (аудіовізуальних) засобів масової інформації або надання переваги в інформаційних телерадіопередачах чи друкованих засобах масової інформації, в продукції інформаційного агентства будь-якому кандидату, політичній партії (блоку), їх передвиборним програмам власниками, посадовими чи службовими особами, творчими працівниками засобів масової інформації, інформаційних агентств тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», — йдеться в ч. 1 ст. 212-9 Кодексу про адміністративні правопорушення.