Громадські організації дали оцінку висвітленню виборчої кампанії у ЗМІ

ГО «Телекритика», Академія української преси (АУП) та Комітет «Рівність Можливостей»/Асоціація «Спільний простір» сьогодні представили результати моніторингу виборчої  кампанії у медіа. Учасники  назвали позитивні та негативні тенденції, а також роль російських медіа у  висвітленні президентської кампанії.

В першу чергу експерти відзначили, що події на Півдні та Сході країни суттєво вплинули на виборчу кампанію у медіа. Журналісти у цих регіонах зазнавали нападів, фізичного та морального тиску, і ці події необхідно було висвітлювати, тому зрозуміло, що виборам приділяли менше уваги – на цьому наголосив Расто Кужел, експерт Ради Європи. Моніторинг АУП засвідчив, що увага до кандидатів у президенти  майже на дві третини менша, ніж у попередніх виборчих кампаніях, зазначив Валерій Іванов, президент АУП.

Серед позитивних моментів експерти назвали зменшення кількості «джинси». «Хоча на редакційну політику впливає  думка власників, але загалом ми спостерігаємо більше плюралістичне висвітлення, ніж у попередні кампанії», – вважає Расто Кужел.

Наталія Лигачова, шеф-редактор «Телекритики», підтвердила, що за результатами моніторингів, які проводить ГО «Телекритика», зменшилась кількість матеріалів з ознаками замовності –  як на загальнонаціональних, так і на регіональних телеканалах. Від таких матеріалів відмовився Перший національний та майже повністю (з кінця квітня) – СТБ та «1+1». В той час як на «Інтері», ICTV і 5-му каналах  з’являлось багато матеріалів з ознаками замовності. Утім, невмотивовану  увагу до деяких кандидатів іноді можна пояснити не замовним характером, а скоріше прагненням каналів дотриматися формального балансу у синхронах кандидатів у президенти, через що подаються беззмістовні коментарі.

«Ця виборча кампанія проходить в умовах  набагато кращої ситуації зі свободою слова в Україні, – підкреслила пані Лигачова. – Перше за все, в ефірі телеканалів  немає обмежень у критиці нинішньої влади. Безумовно, інтереси власників залишаються, але ми не спостерігаємо самоцензури журналістів під тиском влади».

Олександр Чекмишев, голова комітету «Рівність можливостей», додав, що згідно з моніторингом, у нинішній виборчій компанії політики різних партій не мають перешкод у доступі до медіа. Важливо, що у висвітленні діяльності  в.о. Президента Олександра Турчинова, прем’єр-міністра Арсенія Яценюка та членів уряду не зафіксовано прямої чи опосередкованої підтримки будь-якого кандидата.

Суттєвим недоліком висвітлення кампанії залишається низький рівень дотримання стандартів. Згідно з моніторингом АУП, у травні лише 12% новинних повідомлень представлені з двома точками зору, в той час як у квітні показник становив 21%. «Останній раз такий низький стандарт був ще напередодні виборів 2004 року», – підкреслив Валерій Іванов.

«Воєнна агресія Росії  змушує багатьох телеканалів замінювати журналістику контрпропагандою, журналісти не дотримуються принципу безсторонності, в новинах забагато зайвих емоцій», –  пояснила причини низьких стандартів Наталія Лигачова. Вона зазначила, що ще одна з причин непрофесіоналізму журналістів – це те, що багато з них працювали під впливом цензури протягом багатьох років: чи то з боку власників, чи з боку влади.

У висвтіленні подій на Сході та Півдні журналісти плутаються у термінології, що має наслідком фактичне визнання легітимності самопроголошеної або окупаційної влади. Телеканали часто приділяли зайву увагу заявам окупантам та сепаратистам, не даючи при цьому потрібного бекграунду та коментарів експертів. «Заяви російської влади часто коментують не українські експерти, а західні, – зазначила пін Лигачова. – Це є свідченням того, що у  свідомості журналістів немає україноцентричності і розуміння, що вітчизняні експерти теж можуть адекватно коментувати ці події».

Експерти наголошували, що новини мають радше реактивний, а не аналітичний характер, і журналісти дуже часто не перевіряють достовірність заяв політиків. Крім того, телеканали вкрай мало уваги приділяють програмам кандидатів у президенти. «У медіа бракує  аналітики і розсліду вальної журналістики, – зауважив Расто Кужел. – Недостатньо говорити про якісь дії кандидатів, потрібно висвітлювати глибше їх діяльність та аналізувати програми».

Валерій Іванов наголосив на ще одній тенденції, яку зафіксував моніторинг АУП: дуже часте згадування про легітимність нинішніх виборів – так, у 93% повідомлень про вибори згадується тема легітимності; попередні моніторинги такого показника взагалі не фіксували.   Ще один момент, який виділив моніторинг, – значна увага до непарламентських інституцій, зокрема до таких сил як так звана «Донецька народна республіка». Так, нинішній влади приділяється 44% уваги у новинах, опозиції – 19%, а 37% – це сили, які не належать ні до влади, ні до опозиції.

В контексті виборів важливо говорити про їх висвітлення у російських ЗМІ, оскільки  російська  пропаганда всіма способами намагається підважити легітимність цих виборів, зауважила Діана Дуцик, головний редактор сайту MediaSapiens. При чому ці меседжі пропаганди продовжують транслювати у Європі, крім того, у східних областях України частина населення все ще має змогу дивитись російські телеканали.

Інформація про українські вибори подається через призму подій на Сході, які висвітлюються неправдиво, підкреслила пані Дуцик. Так, російські медіа підтримують та легітимують диверсійно-кримінальні  групи на сході, українську антитерористичну операцію називають «каральною», українську владу – «хунтою», Турчинова – «майданний президент», а терористів на сході – «ополченцями».

«Російські ЗМІ постійно ставлять під сумнів державність і єдність України, при чому ці меседжі про розкол в Україні почали лунати ще з самого початку Майдану, – зауважила пані Дуцик. – З перегляду російських ЗМІ можна зробити ще такий висновок –   російські медіа вже починають готувати грунт для того, що Росія може не визнати легітимність виборів, наводячи коментарі  російських експертів, а також заяви президента  Володимира Путіна».

Звіт ГО «Телекритика» щодо ситуації в українському медіапросторі в березні-травні 2014 року дивіться тут.