НАМ пропонує політичним партіям підписати Декларацію про принципи інформаційної політики

Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ) ініціює створення Декларації політичних партій про принципи інформаційної політики. Про це повідомляє прес-центр асоціації.

«Документ покликаний публічно зафіксувати відданість політичних партій, що претендують на місце в парламенті, основним принципам плюралістичної демократії та повагу до прав людини, а також їх готовність своєю діяльністю гарантувати засобам масової інформації незалежність та право на безперешкодне поширення фактів, ідей та думок», – йдеться в повідомленні.

Декларація містить як базові принципи інформаційної політики, захисту прав журналістів та регулювання медіа галузі, так і конкретні кроки та рішення, які мають бути зроблені задля укріплення свободи слова та незалежних медіа.

НАМ запрошує всі міжнародні та українські громадські організації, медіаасоціації, формальні та неформальні рухи та експертів, що опікуються проблемами реалізації права на свободу слова і доступ до інформації та укріпленням незалежних ЗМІ приєднатися до ініціативи й долучитися до обговорення тексту документу. Зауваження та пропозиції до тексту приймаються від усіх зацікавлених до 18:00 13 вересня за адресою bolshakova@nam.com.ua.

17 вересня відбудеться зустріч робочої групи, яка затвердить остаточний текст декларації та підготує звернення до політичних партій. На зустріч будуть запрошені всі організації та особи, що підтримають декларацію або нададуть зауваження до тексту. Час та місце проведення зустрічі буде додатково уточнено.

До підписання декларації будуть публічно запрошені всі політичні партії та кандидати, зареєстровані як учасники виборчого процесу. Перелік підписантів декларації буде представлений широкій громадськості 23 жовтня 2012 року.

Упродовж п’яти років діяльності Верховної Ради ініціатори проекту відстежуватимуть відповідність діяльності політичних партій та кандидатів принципам та планам, задекларованим у документі.

«Ми вважаємо, що на тлі потоку популістських обіцянок та лозунгів, кандидати в депутати та політичні партії мають зафіксувати перед медіаспільнотою та громадяни реальну, вимірювану та контрольовану позицію щодо державної інформаційної політики. Принципи і дії, визначені декларацією, фактично є критеріями за якими можна відрізнити тих, хто дійсно визнає та скеровує свою роботу на захист свободи слова та медіа, від тих, хто робить пусті заяви задля політичних дивідендів. Цікаво буде подивитися, хто з політичних гравців буде готовий взяти на себе реальні зобов’язання», – вважає виконавчий директор НАМ Катерина М’ясникова.

Наводимо проект декларації:

Проект

Декларація учасників виборчого процесу та кандидатів в народні депутати України про принципи інформаційної політики

м. Київ 20 вересня 2012 р.

Політичні партії – учасники виборчого процесу та кандидати в народні депутати України, що підтримали цю декларацію, підтверджуючи свою відданість основним принципам плюралістичної демократії та поваги прав людини, визнаючи непересічну цінність для демократії свободи вираження поглядів та інформації, безперешкодного поширення інформації, ідей та свобод ЗМІ, як про це зазначено в статті 10 Європейської конвенції з прав людини, вітаючи діяльність міжнародних та українських громадських організацій, спрямовану на захист свободи вираження поглядів, погодилися дотримуватись у своїй політичній діяльності наступних принципів:

І. Загальні принципи інформаційної політики

1. Принцип відкритості – держава забезпечує доступ до інформації всім учасникам інформаційної діяльності, обмеження доступу до інформації є винятком, що здійснюється тільки на основі закону та із персоніфікацією відповідальності за прийняті рішення; всі питання інформаційної політики відкрито обговорюються суспільством і держава враховує громадську думку;

2. Принцип рівності інтересів – інформаційна політика в рівній мірі враховує інтереси всіх учасників інформаційної діяльності незалежно від їх політичного, соціального та економічного статусу, забезпечує баланс між правом на вільне вираження поглядів та іншими правами, зокрема, – захист суспільства від недостовірної інформації;

3. Принцип системності – при прийнятті рішень щодо зміни регулювання інформаційної сфери, мають враховуватися наслідки таких змін для всіх суб’єктів інформаційної діяльності та суспільства в цілому;

4. Принцип пріоритетності вітчизняного виробника – при рівних умовах пріоритет віддається конкурентоспроможному вітчизняному виробнику інформаційно-комунікаційних засобів, продуктів і послуг;

5. Принцип соціальної орієнтації – основні заходи інформаційної політики держави повинні бути спрямовані на забезпечення соціальних інтересів громадян України, держава забезпечує надання громадянам універсальної інформаційної послуги, сприяє доступу до світових інформаційних ресурсів, глобальних інформаційних мереж.

6. Принцип державної підтримки – заходи інформаційної політики, спрямовані на інформаційний розвиток соціальної сфери фінансуються переважно державою.

ІІ. Принципи захисту прав журналістів

1. Держава визнає, що підтримання і розвиток справжньої демократії потребують вільної, плюралістичної та відповідальної журналістики, основними завданнями якої є:

– Інформувати суспільство про діяльність держави та приватних компаній, установ та організацій, надаючи громадянам можливість сформувати власну думку;

– Дозволяти громадянам чи їх об’єднанням висловлювати власні думки, сприяючи інформуванню про ці думки держави та суспільства в цілому;

– Піддавати постійному критичному розгляду діяльність держави та політичних сил.

2. Держава усвідомлює, що журналістам для виконання визначених вище завдань необхідні наступні умови, та спрямовує свою діяльність на їх забезпечення:

а) доступ без обмежень до професії журналіста;

б) дійсна редакційна незалежність по відношенню до політичної влади і тиску, здійснюваному приватними зацікавленими групами або органами державної влади;

в) доступ до інформації, якою володіють органи державної влади, забезпечуваний справедливим і неупередженим чином, в порядку здійснення політики інформаційної відкритості;

г) захист конфіденційності джерел інформації, що використовуються журналістами.

ІІІ. Основні принципи державної інформаційної політики у сфері засобів масової інформації

1. Забезпечення незалежності ЗМІ – недопущення прямого тиску та опосередкованого впливу на ЗМІ з боку влади і бізнесу, або підпорядкування ЗМІ їх кон’юнктурним інтересам;

2. Забезпечення плюралізму ЗМІ – належне регулювання рівня концентрації та монополізації ЗМІ;

3. Захист можливостей та сприяння належному розвитку медіа компаній всіх територіальних категорій: загальнонаціональних, регіональних та місцевих. Убезпечення інтересів найбільш вразливих груп медіа задля уникнення дисбалансу у розвитку різних територіальних категорій ЗМІ;

4. Постійне вдосконалення законодавства у сфері свободи слова та інформації з урахуванням розвитку технологій та міжнародних підходів до регулювання ЗМІ, зокрема, рекомендацій Ради Європи та рішень Європейського суду з прав людини;

5. Забезпечення неухильного дотримання законодавства всіма органами держави, що здійснюють регулювання та контроль у галузі ЗМІ;

6. Дерегулювання діяльності ЗМІ – держава визнає право ЗМІ та журналістів на створення інститутів саморегулювання, таких як кодекси поведінки та комісії з етики, і скасовує правові норми та обмежує компетенцію державних органів після запровадження механізмів саморегулювання.

Зважаючи на описані принципи, учасники Декларації підтверджують необхідність реалізації впродовж 2013-2016 рр. наступних завдань в сфері  державної інформаційної політики:

1. Оновлення законодавства про телебачення і радіомовлення з урахуванням розвитку технологій та необхідності дерегулювання діяльності телерадіоорганізацій і запровадження інститутів саморегулювання, підтримка розробки та прийняття нової редакції Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

2. Забезпечення жорсткого дотримання законодавства державними органами, що здійснюють регулювання та контроль у галузі телерадіомовлення, зокрема, Національною радою України з питань телерадіомовлення. Здійснення парламентського нагляду за діяльністю Національної ради України з питань телерадіомовлення, своєчасний розгляд її звітів по суті  та відхилення звіту у разі, якщо діяльність Національної ради протягом року не відповідала інтересам суспільства.

3. Вжиття заходів до припинення здійснення контролю у сфері телерадіомовлення державними органами, які не уповноважені на це законодавством, зокрема, Національною експертною комісією з питань захисту суспільної моралі та органами прокуратури, внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» щодо дерегулювання цієї сфери та запровадження механізмів саморегулювання.

4. Створення умов для діяльності громадських та галузевих організацій у сфері телерадіомовлення, зокрема забезпечення включення їх представників до громадських рад при всіх державних органах, що здійснюють регулювання та контроль у галузі телерадіомовлення.

5. Удосконалення законодавства України щодо доступу до публічної інформації, зокрема внесення змін, підготовлених громадськими організаціями у сфері ЗМІ.

6. Лібералізація законодавства України про захист персональних даних, зокрема внесення змін до Закону України «Про захист персональних даних», підготовлений низкою галузевих та громадських організацій з метою його наближення до європейських стандартів.

7. Вжиття заходів для мінімізації державної власності в сфері медіа, включаючи реформування системи державного телебачення та роздержавлення преси.

Політичні партії та кандидати в народні депутати, що підписали цю Декларацію, погоджуються, що сприяння укріпленню свободи слова та незалежності ЗМІ є одним з вирішальних критеріїв, що мають використовуватись для оцінки роботи парламентських фракцій та народних депутатів. З огляду на це, вони вітатимуть використання викладених в Декларації принципів для оцінки своєї діяльності в Верховній раді України 7-го скликання.