Шустер може вести ток-шоу під час виборів, але не дебати – Тарас Шевченко

Проплачена трансляція передвиборних з’їздів – це реклама, тому має квотуватися, переконує медіаюрист.

Директор Інституту медіа права Тарас Шевченко вважає, що за трансляцію політичних шоу під час виборчої кампанії телеканалам нічого не загрожує. «Ток-шоу не підпадає під визначення “передвиборча агітація”. Агітація – це матеріали, розміщені за гроші партії за угодами», – заявив він 1 серпня під час круглого столу «Діяльність засобів масової інформації під час виборчої кампанії», відповідаючи на репліку Миколи Томенка, що іноземцям заборонено займатися політичною агітацією.

Заступник голови парламенту Микола Томенко зауважив, що норми закону «Про вибори народних депутатів в Україні» дозволяють вважати деякі ток-шоу політичною агітацією. А іноземцям займатися політичною агітацією заборонено, отже робота Савіка Шустера і Євгена Кисельова, які не мають українського громадянства, може вважатися порушенням закону.

На думку ж Тараса Шевченка, ця норма не може застосовуватися, оскільки виписана невдало. «Як тлумачити слова “заборонена агітація через журналістську діяльність”, коли ніде не виписано, що таке журналістська діяльність у вигляді агітації? Очевидно, що політичні дебати він не може вести. А поки ток-шоу – загальна програма, вона не потрапляє під визначення агітації», – сказав медіаюрист.

Тарас Шевченко окреслив ще низку проблемних питань, які вже проявилися з початку виборчої кампанії. За його словами, на вулицях можна помітити приховану агітацію, особливо це стосується реклами політичної сили Наталі Королевської. «Коли її політична сила буде зареєстрована, і ця зовнішня реклама буде висіти й далі, то ми будемо писати скарги в ЦВК», – запевнив він.

На думку медіаюриста, є проблема з трансляцією передвиборних партійних з’їздів. «Зараз транслюються великі події за гроші, і очевидно це робитимуть і далі. Коли хтось хоче за гроші щось показати на телебаченні – це називається реклама, а у передвиборчий час це називається політична реклама. І для першого, і для другого є встановлені квоти. Тому передвиборчий з‘їзд протягом двох годин у принципі не може юридично з’являтися в ефірі. Тому що обмеження на рекламу 15% астрономічної години – це 12 хвилин. Максимум нерозривний хронометраж протягом двох годин може бути 24 хвилини. А не дві години поспіль. Ми тут вбачаємо порушення закону», – сказав Тарас Шевченко.

Канали не згодні із цією позицією. На думку народного депутата і генерального продюсера 5-го каналу Юрія Стеця, трансляція з’їздів – це не реклама, а викуплений ефірний час.

«З точки зору закону немає такого: “продаж ефірного часу”. Це називається реклама, – парирував Тарас Шевченко. – Ніякого іншого продажу ефірного часу. Навіщо тоді обмеження для реклами, якщо можна просто продавати ефірний час? Я розумію, що практика вітчизняних каналів дещо інша, але немає ні в Україні, ні в інших країнах практики продавати ефірний час. Єдиний виняток – це закон про висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, який передбачає певну іншу форму за гроші висвітлювати діяльність».

У Національній телекомпанії України, яка транслює партійні з’їзди за гроші, вважають, що це відкриті публічні заходи, що викликають суспільний інтерес і не носять рекламного характеру. «Трансляція з’їздів різних політичних сил, в тому числі як провладних так і опозиційних є важливим кроком у становленні демократичного суспільства», – наголосив у коментарі «Телекритиці» гендиректор НТКУ Єгор Бенкендорф.

Оплатність розміщення програмного продукту, переконує пан Бенкендорф, не дає підстав для класифікації відповідного програмного продукту як реклама, оскільки головну роль відіграє саме змістовне наповнення. «У практиці медіаіндустрії широко розповсюджена оплатна трансляція фільмів, музичних кліпів та інше, що не класифікується як реклама відповідно до діючого законодавства України. Відшкодування витрат НТКУ на трансляцію відповідних з’їздів не можуть слугувати підставою для класифікації трансляції даних заходів як реклами, а є ще одним свідченням ведення керівництвом НТКУ відкритої та прозорої політики, направленої на укріплення державного телеканалу та утвердження демократичних цінностей», – заявив пан Бенкендорф.

Ще однією дискусійною нормою закону Тарас Шевченко назвав заборону проведення передвиборної агітації у зареєстрованих в Україні ЗМІ, у яких частка зарубіжної власності перевищує 50%. Медіаюристу не зрозуміло, яким чином визначати частку власності, якщо на першому рівні – це українські власники, а на другому – офшори. «І в більшості телеканалів вся власність в офшорах. І не 50%, а 99%. Якщо дослівно застосовувати цю норму, то цим каналам заборонено транслювати рекламу взагалі. Це ж стосується і  багатьох газет. Правда, формально ця норма ніколи не застосовувалася», – зазначив пан Шевченко.

Медіаюрист звернув увагу представників ЗМІ і на те, що оскільки почався виборчий період, то повідомлення соціологічних даних повинне супроводжуватися низкою обов’язкової інформації. «Це регламентує закон, але ЗМІ ще не встигли на це переорієнтуватися», – сказав пан Шевченко.

«Телекритика»