Останні порції передвиборних маніпуляцій

Про продовження соціологічних війн і сплески політичної джинси напередодні виборів – у моніторингу публікацій інтернет-видань за 22–28 жовтня.

Інформаційного сміття протягом останнього тижня перед виборами в мережевих виданнях вистачало. І прикро, що до його поширення долучилися не лише сайти із сумнівною репутацією, але й достатньо знані інтернет-видання. Серед останніх особливо «відзначився» проект «Газети по-українськи» – Gazeta.ua.

Заборона публікувати результати соціологічних опитувань за десять днів до виборів не зупинила «соціологічної війни», розпочатої ще наприкінці вересня. Але якщо тоді боротьба йшла на рівні публікації результатів соціологічних опитувань від маловідомих компаній, у яких штучно завищувалися рейтинги партій «Україна – Вперед!» та «Наша Україна», то у жовтні вже робилися спроби підірвати авторитет провідних соціологічних служб, які мали готувати національний екзит-пол, і, тим самим, очевидно, дискредитувати результати останнього.

Інша тенденція тижня – активізація в останні дні перед виборами столичних кандидатів-мажоритарників, публікації з ознаками замовності на користь яких з’явилися в низці інтернет-видань.

Продовження соціологічних війн

25 жовтня відбулося попереднє судове слухання у справі Наталії Королевської проти КМІС та фонду «Демократичні ініціативи». А вже наступного дня в мережі почали з’являтися матеріали з ознаками чорного піару, покликані заплямувати репутацію згаданих соціологічних служб і підірвати довіру до них.

Традиційно для публікації таких текстів використали інтернет-видання з непевною репутацією, які в попередніх моніторингах ми неодноразово викривали в оприлюдненні подібних брудних матеріалів.

Приміром, сайт From-ua 26 жовтня виклав статтю «Гибель украинской социологии», автор якої пише: «Соблазн за небольшое вознаграждение подкорректировать результаты исследования настолько велик, что такая социология давно уже стала хорошим бизнесом. И самым весомым является имя. Чем известные имя ученого-социолога, тем выше доверие избирателей и тем выше гонорар за сделанную работу».

Такий пасаж наводиться, очевидно, як «контраргумент» на твердження, яке неодноразово лунало у ЗМІ і було підкріплене заявою Соціологічної асоціації України, про те, що КМІС та «Демократичні ініціативи» за роки своєї наукової діяльності встигли стати одними з найбільш авторитетних соціологічних служб України і жодного разу не давали приводів сумніватися в результатах їхньої роботи.

Далі журналіст наводить «факти» про те, що, мовляв, 2010 року «Демократичні ініціативи» «домалювали» рейтингу Юлії Тимошенко 6%. Щоправда, не зазначає, про які саме опитування йдеться (а така подача інформації вже є відвертою маніпуляцією). Якщо про екзит-пол, який «Демініціативи» проводили в день виборів президента України у лютому 2010, то тоді Тимошенко вони дали 45,7% голосів, а на виборах вона набрала 45,47%. Якщо про останні перед виборами соцопитування щодо електоральний настроїв населення, які були оприлюднені наприкінці грудня, то відповідно до них Тимошенко отримала б 19,2% голосів у першому турі виборів. Насправді ж тоді за неї проголосувало 25,05% виборів. Тож «Демократичні ініціативи», принаймні за результатами грудневих настроїв українців, лідерці «Батьківщини» 6% не додали, а відняли.

Того ж дня, 26 жовтня, інтернет-видання «Фраза», «Цензор.net», «Ура-Інформ», «Обозреватель», «Версии», «РБК-Україна», Gazeta.ua та низка інших менш відомих інтернет-видань і новинних агрегаторів оприлюднили фальшивий лист Юлії Тимошенко, в якому вона нібито закликала українців не вірити деяким соціологам, зокрема директору фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіній.

Прес-служба ВО «Батьківщина» відразу повідомила, що Тимошенко цього листа не писала, а всі справжні листи і заяви лідерки партії публікуються на її офіційному сайті та сайті «Батьківщини». Відреагувало на цю інформацію лише «РБК-Україна», із сайту якого новину про сам лист видалили, натомість опублікували спростування – «”Батьківщина” заявляє, що лист Тимошенко про соціологів – фальшивка». Інші інтернет-видання новину лишили. Щоправда, через чотири дні, вже після виборів, її таки видалили із сайту «Газети по-українськи» Gazeta.ua, де вона, до речі, була розміщена у рубриці «Ексклюзив». Можливо, це таки вирішили зробити через те, що Ірина Бекешкіна публічно заявила: «Урочисто обіцяю – “Газета по-українськи” для мене більше не існує. Журналістів із цієї газети прошу мене не турбувати. Надто усе це гидко».

В останній тиждень перед виборами відбулася спроба дискредитувати майбутні результати не лише Національного екзит-полу, а й локального – у резонансному виборчому окрузі №97, де балотувався особистий масажист Миколи Азарова Сергій Федоренко. Знов-таки на From-ua 26 жовтня вийшов текст «Экзит-пол на выборах будет проводить компания, замешанная в скандале с рейтингом телеканалов», який тут же передрукували Gazeta.ua, «Ревизор», «Цензор.net». Для дискредитації спробували використати історію довкола компанії «GFK Україна», яку нещодавно звинуватили в маніпуляціях із рейтингами телеканалів (доказів, які б довели ці дії з боку «GFK Україна», не знайдено, а сама справа ще навіть не дійшла до суду) і яка мала бути одним зі співорганізаторів екзит-полу на 97-му окрузі.

Останні порції передвиборної джинси

На жаль, і тут відзначилося видання Gazeta.ua, на російськомовній (і менш відвідуваній) версії якого протягом лиш 25–26 жовтня опублікували аж п’ять текстів із ознаками замовності, в яких відверто просували кількох кандидатів-мажоритарників – Василя Горбаля, Ігоря Баленка та Олега Старикова. Позначок «на правах реклами» абощо в цих текстах не було.

25 жовтня з’явилася новина «Парад фальшивок против Горбаля», яка за стилістикою відрізняється від типових текстів Gazeta.ua, містить оціночні або емоційні судження, що звичайним інформаційним текстам видання не притаманно, і в якій відсутні факти або посилання на конкретні приклади.

А 26 жовтня вийшов ще один матеріал, пов’язаний із цим же кандидатом, «Шлапак, Емец и Диденко голосуют за Василия Горбаля». Із заголовка зрозуміло, про що текст. Але пікантності ситуації додає те, що Алла Шлапак, Леонід Ємець та Ярослав Діденко були основними конкурентами Горбаля по виборчому округу №221, відповідно, читач, який ознайомиться лише з заголовком, може подумати, що ці кандидати зняли свої кандидатури на користь Горбаля. Проте, прочитавши саму новину, з’ясовуємо, що насправді йдеться не про суперників останнього, а лише про їхніх однофамільців, які нібито оприлюднили листа на підтримку Горбаля. Класичний приклад інтернет-маніпуляції, що зазвичай використовується для більшої клікабельності новини, в цьому випадку було використано ще й як передвиборну інформаційну маніпуляцію.

Підтримці Ігоря Баленка присвятили новину «Независимый общественный альянс поддержал ряд независимых мажоритарщиков». У ній ідеться про прес-конференцію згаданого альянсу (зверніть увагу, що раніше цей альянс ніде в інформаційних повідомленнях не фігурував), під час якої представники 12 громадських організацій висловили свою підтримку на виборах «ряду независимых мажоритарщиков», щоправда, з усього цього «ряду» журналіст вважав за потрібне згадати лише Ігоря Баленка.

Олег Стариков намагався пропіаритися, «викривши схему масштабної скупки голосів у Солом’янському районі». До речі, цей же текст опублікували на сайті Segodnya.ua, щоправда, з позначкою «Точка зору» – під цією рубрикою видання публікує тексти на правах реклами.

Утім, передвиборна джинса так і не допомогла згаданим кандидатам вибороти перемогу у своїх округах. Чи доцільно витрачатися на приховану рекламу, якої виборець, очевидно, не сприймає або сприймає негативно – над цим питанням політикам і їхнім технологам слід поміркувати до наступної виборчої кампанії.

Лєра Лауда

Фото – panoramafirm.pl